в означеннях
Тлумачення, значення слова «безпорадний»:

БЕЗПОРА́ДНИЙ, а, е. Неспроможний своїми силами справитися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. Він почуває себе таким кволим, таким безпорадним, розбитим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 218); І от вона стояла одна серед лісу, замерзла, безпорадна, і плакала, не знаючи, що робити (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 219);
//  Який виражає безпомічність. Вигляд у неї [Віри] був розгублений і безпорадний (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 402);
//  перен. Недосконалий, недовершений (про художній твір). Не можна миритися більше з творами, написаними наспіх, на основі поверхових спостережень над життям, з творами художньо безпорадними, сірими (Радянське літературознавство, 5, 1957, 11).
Безпорадне становище — становище, з якого немає виходу; безвихідне становище. Становище дівчини було безпорадне (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 387).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 140.

Коментарі (0)