в означеннях
Тлумачення, значення слова «безпутник»:

БЕЗПУ́ТНИК, а, чол., розм. Безпутна людина. [Сестра Серахвима:] Отак вона завжди: як п'яницю то й криє, безпутника якого то й покриває (Панас Мирний, V, 1955, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 143.

Коментарі (0)