в означеннях
Тлумачення, значення слова «безробіття»:

БЕЗРОБІ́ТТЯ, я, сер.

1. Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Застій у промисловості [Росії] створював безробіття, яке тяжко позначалось на становищі робітничого класу (Історія УРСР, I, 1953, 639);
//  Наявність безробітних. В усіх іноземних державах ми бачимо промислові кризи і величезне безробіття (Ленін, 33, 1951, 91).

2. Брак роботи. Злидні, голод, безробіття та малоземелля загнали тисячі українських селян в Канаду, США, країни Латинської Америки (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 132).

3. Незайнятість роботою, якоюсь справою і т. ін.; безділля. — А з нудьги, з гульні та од безробіття можна й бог зна чого надумать і накоїти (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 253); Комусь три місяці безробіття (нібито спочинку!) і цензурні капризи вилізуть боком, бо муситиме потім подвійно гарувати... (Леся Українка, V, 1956, 351).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 144.

Коментарі (0)