в означеннях
Тлумачення, значення слова «безрукий»:

БЕЗРУ́КИЙ, а, е. Який не має руки або рук, втратив руку (руки). Маріка сиділа на печі, мляво одівала свою безруку й безносу ляльку (Степан Васильченко, II, 1959, 216); І от тоді з'являється безрукий дід і підходить до нас (Юрій Яновський, I, 1954, 64);
//  у знач. ім. безрукий, кого, чол. Той, хто не має руки або рук. Казав сліпий до глухого: «Слухай, як безрукий голого обдирає» (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 326).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 145.

Коментарі (0)