в означеннях
Тлумачення, значення слова «безсовісний»:

БЕЗСО́ВІСНИЙ, а, е. Який не має совісті, робить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний. — Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаряу збанкротованого канцеліста [канцеляриста], п'яницю, безсовісного деруна та ошуканця (Іван Франко, IV, 1950, 315); Це був безсовісний брехун, що любив добре попоїсти і не любив працювати (Микола Трублаїні, I, 1955, 282);
//  Який виражає безсовісність, безсоромність. — Великий святий боже! Ти чуєш цих людців? Врази ж їх негайно громом за їхній безсовісний наклеп на мене! (Олесь Донченко, V, 1957, 366); — На кутні засмієшся, як видряпаю твої безсовісні очі (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 94).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 147.

Коментарі (0)