в означеннях
Тлумачення, значення слова «безсуперечний»:

БЕЗСУПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Без суперечок; беззаперечний. [Родіон:] Слухайте, секретарю, а ви не зустрічали такої цитати, щоб міцно було сказано так, як тут у кінці: «безсуперечне підкорення»..? (Олександр Корнійчук, Над Дніпром, 1960, 33).

2. юр. Який не підлягає оспорюванню в адміністративному, судовому та інших відношеннях.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 149.

Коментарі (0)