в означеннях
Тлумачення, значення слова «безсилля»:

БЕЗСИ́ЛЛЯ, я, сер.

1. Фізична слабість, знемога. Хоч вона [хвороба] його й не трясла, зате інше нівечила, — то безсиллям, то таким поганим настроєм духу (Панас Мирний, V, 1955, 422); Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 218).

2. Нездатність або неспроможність що-небудь зробити, подолати. В почуттю своєї нижчості, свого безсилля і ненастанного роздразнення Іцко дивився на Германа як на свого особистого ворога (Іван Франко, VIII, 1952, 412); Безсилля людини в боротьбі з природою і гнітом суспільних відносин породило віру в чудеса, бо слабість, як відзначав Маркс, завжди шукала порятунку в надії на чудо (Наука і життя, 10, 1958, 50); — Пішовши звідси, ви лише розпишетесь у своєму безсиллі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 225).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 145.

Коментарі (0)