в означеннях
Тлумачення, значення слова «безсилий»:

БЕЗСИ́ЛИЙ, а, е.

1. Який не має фізичної сили; немічний, слабий, знесилений. Лишились тільки дрібні діти, божевільний батько та хвора, безсила від перевтоми жінка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227); Була пізня ніч, і Кім, безсилий, лежав на березі ріки (Олесь Донченко, V, 1957, 447).

2. Нездатний або неспроможний що-небудь зробити, подолати. Лютиться стара, а вже нічого не годна вдіяти — безсила боронитися (Гнат Хоткевич, II, 1966, 43);
//  Який не може виявити себе в дії. Айша падає додолу на килим і ридає в безсилій лютості (Леся Українка, II, 1951, 340);  * Образно. Момент — і вітрило в човні, зв'язане, скручене, безсиле... (Остап Вишня, I, 1956, 185).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 145.

Коментарі (0)