БЕЗТОЛКО́ВЩИНА, и, жін., розм., рідко. Що-небудь безтолкове, безладне, неясне; безладдя. Він [В. І. Ленін] глибоко ненавидів непотрібну засідательську метушню, безтолковщину (Ленін, Коротка біографія, 1955, 253).
БЕЗТОЛКО́ВЩИНА, и, жін., розм., рідко. Що-небудь безтолкове, безладне, неясне; безладдя. Він [В. І. Ленін] глибоко ненавидів непотрібну засідательську метушню, безтолковщину (Ленін, Коротка біографія, 1955, 253).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 150.