в означеннях
Тлумачення, значення слова «безтурботний»:

БЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е.

1. Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 25);
//  Вільний від турбот. Перед нею проходило її сите, безтурботне життя (Іван Микитенко, II, 1957, 295);
//  Який виражає безтурботність. Діти бавляться у дворах, сповнюючи чисте весняне повітря безтурботним галасом та вереском (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 122).

2. Те саме, що недбалий. Сільськогосподарські органи.. повинні рішуче покінчити з практикою безтурботного ставлення до насінництва в колгоспах (Колгоспник України, 2, 1957, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 150.

Коментарі (0)