в означеннях
Тлумачення, значення слова «безум»:

БЕ́ЗУМ, у, чол.

1. тільки одн., поет. Те саме, що безумство. Та землю не скорив одеську, Життям торгуючи людським, Ні туполобий Антонеску, Ні фюрер в безумі гидкім (Максим Рильський, II, 1956, 284); [Мефістофель:] Його думки на безум хворі, Ширяють десь в непевній далині (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 14).

2. діал. Безумець. — В чім, в чім тобі помогти, ти, безуме якийсь? (Іван Франко, III, 1950, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 151.

Коментарі (0)