в означеннях
Тлумачення, значення слова «безумство»:

БЕЗУ́МСТВО, а, сер.

1. Божевілля. Застиглий погляд відбивав жах, безумство (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 51); Царський уряд впав у безумство. Він хоче позичити грошей на продовження війни.. (Ленін, 8, 1949, 306).

2. Нерозсудливість; нерозумні, безглузді дії, вчинки. І через те, що мірою життя є добро, а не зло, щезнуть безумство, ненажерливість, зарозумілість, злочинність і моральне здичавіння (Олександр Довженко, III, 1960, 71); Батарея виконала своє завдання, і залишати її в тилу ворога було безумством (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 270); — Імператор Никифор.. вчинив безумство, коли розірвав мир і хоче почати війну з болгарами (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 292).

3. перен. Надзвичайна відвага, рішучість у вчинках. Може, то відьма-гарячка спогади й мрії зібрала, з них на вогні мого палу дивний зварила напій і пройняла мені душу непереможним безумством (Леся Українка, I, 1951, 309).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 151.

Коментарі (0)