в означеннях
Тлумачення, значення слова «безупинний»:

БЕЗУПИ́ННИЙ, а, е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); В усі кінці країни ідуть по рейках поїзди, невтомні, безупинні (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 21);
//  Який не припиняється; постійний. В спокої цім — тривога безупинна Своїм кривавим тріпала крилом, У протиріччях билась мисль єдина (Максим Рильський, Сад.., 1955, 28); Зосереджений погляд свідчив про безупинну, напружену роботу мислі (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 224).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 151.

Коментарі (0)