в означеннях
Тлумачення, значення слова «безвихідний»:

БЕЗВИ́ХІДНИЙ, а, е.

1. Такий, з якого немає виходу, не можна вийти. Ніщо для нас тюрма. Ми інші тюрми знаєм, Тверді, безвихідні (Іван Франко, XIII, 1954, 91); Густе, глибоке, безвихідне чорне болото вкривало зелену колись землю (Осип Маковей, Вибр., 1956, 587);
//  Постійний (про перебування де-небудь).

2. перен. В якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний. Положення те було справді страшне, бачилось навіть — безвихідне (Іван Франко, VI, 1951, 71); У Варі майнула гірка думка, що Жорж користається з її безвихідного становища (Олесь Донченко, V, 1957, 380);
//  Глибокий, нерозважний (про почуття та ін.). Безвихідний трагізм — головний настрій, що панує в циклі віршів «Скорбна мати». Поет [П. Тичина] присвятив його пам'яті своєї матері (Поезія і революція, 1956, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 121.

Коментарі (0)