в означеннях
Тлумачення, значення слова «беззаконня»:

БЕЗЗАКО́ННЯ, я, сер. Порушення правового порядку, законів, установлених у певному суспільстві, державі, в певну епоху. Він [Т. Шевченко] гостро говорив на слідстві про пригнічення панами народу, про беззаконня, які чинили скрізь царські чиновники (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 38); — Як же так, діду? — чужий біль гострим ножем полоснув серце парубка.. — Це ж беззаконня! Це ж і раніше ви своє право висудили! (Михайло Стельмах, I, 1962, 340); Сваволя і беззаконня суперечать самій суті радянської соціалістичної демократії і караються як найтяжчий злочин (Радянський суд охороняє права.., 1954, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 128.

Коментарі (0)