в означеннях
Тлумачення, значення слова «беззаконник»:

БЕЗЗАКО́ННИК, а, чол., заст. Той, хто порушує закон. Цар.. зараз же бомагу й посилає, Щоб беззаконника такого-то схопить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 128.

Коментарі (0)