в означеннях
Тлумачення, значення слова «беззаперечний»:

БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е. Якого не можна заперечити; безспірний. Вона з молодих літ заопікувалася садом і стала беззаперечним авторитетом для жінок селища в цій галузі (Юрій Яновський, Мир, 1956, 262);
//  Який не допускає заперечень; категоричний. — Брешеш! — сказав беззаперечним тоном баришник (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 128.

Коментарі (0)