в означеннях
Тлумачення, значення слова «беззубий»:

БЕЗЗУ́БИЙ, а, е.

1. Який не має всіх або багатьох зубів. Вийшла бабище старая.., ряба, беззуба, коса (Іван Котляревський, I, 1952, 115); Знахарка дивилася їй вслід і невідомо чому посміхалася беззубим ротом (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 487);
//  Який не має всіх або багатьох зубців. Од його руху підскочив на лутці жінчин беззубий гребінь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 366).

2. перен. Позбавлений різкості, гостроти, занадто м'який. Гуманізм Грабовського.. спрямований на боротьбу за інтереси трудящих, насичений ненавистю до їх гнобителів, вільний від релігійного всепрощення, беззубого толстовського «непротивлення злу» (Комуніст України, 8, 1964, 75); Беззуба критика;
//  Який не може за себе постояти; слабовільний, не енергійний. О, скільки на землі беззубих, бояться сонця і води!.. (Павло Тичина, I, 1957, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 130.

Коментарі (0)