в означеннях
Тлумачення, значення слова «беззвучно»:

БЕЗЗВУ́ЧНО. Присл. до беззвучний. Беззвучно запали двері за Аглаєю-Феліцітас у замок (Ольга Кобилянська, III, 1956, 419); Учениця замовкла, беззвучно поворушила губами (Олесь Донченко, V, 1957, 551).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 129.

Коментарі (0)