БГА́НКА, и, жін., розм. Зморшка або складка на чомусь. Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 300); З якою любов'ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 108).