в означеннях
Тлумачення, значення слова «біб»:

БІБ, бобу, чол.

1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика.., кінські боби, нут (Колгоспник України, 5, 1961, 45).

2. Плоди цієї рослини. Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 335); В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 18); Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (Наука і життя, 1, 1957, 11);  * Образно. — Тут [на барикадах] залізним бобом частують (Іван Франко, VI, 1951, 338);  * У порівняннях. — А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (Михайло Стельмах, I, 1962, 524).

3. Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. Ручне обривання бобів — найбільш трудомістка робота при збиранні арахісу (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 211).
Задати (всипати і т. ін.) бобу кому — побити когось. Задав бобу (Номис, 1864, № 4180); Всипали йому такого бобу, що пару днів нікуди не ходив (Іван Франко, IV, 1950, 87); Дадуть такого бобу, що й на печі не всидить і не влежить! (Михайло Стельмах, I, 1962, 572); На бобах, перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. — без нічого, ні з чим. Де не взявся сивенький голубок та й зоставив на бобах наших горобчиків (Панас Мирний, III 1954, 273).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 172.

Коментарі (0)