БІБЛІОТЕ́КА, и, жін.
1. Установа, культосвітній
заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки,
журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і
пропаганда літературних творів. Розвиток темних мас
не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї
національної школи, ні народних бібліотек, ні
читалень, ні піддержання й ініціативи зверху (Нечуй-Левицький,
IV, 1956, 70); Вона згадала, що їй треба здати кілька
книжок до клубної бібліотеки (Олесь Гончар, Тронка, 1963,
173).
Бібліотека-читальня — бібліотека, в приміщенні якої
є зал або кімната, де можна одержувати й читати
книжки, журнали, газети і т. ін.; Публічна бібліотека див.
публічний.
2. Більш або менш значна кількість книжок,
спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з
метою колекціонування і т. ін. Перша бібліотека [в
Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим
у 1037 р. при Софійському соборі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 503); Любов до книжки виявляється і в тому,
що з шостого класу Франко починає збирати свою
бібліотеку — за три роки заповнює велику шафу європейськими
класиками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28).
Бібліотека-пересувка — комплект книг, спеціальний
фонд стаціонарних бібліотек для обслуговування
населення за місцем роботи або проживання. Ми завжди
налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси
на мед (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 87).
3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154); — Це наша державна бібліотека, — сказав він.. — Її будував архітектор академік Бекетов (Іван Багмут, Опов., 1959, 75); Другий будинок за рогом — була Громадська бібліотека (Андрій Головко, II, 1957, 538).
4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.