в означеннях
Тлумачення, значення слова «бібліотека»:

БІБЛІОТЕ́КА, и, жін.

1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання й ініціативи зверху (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70); Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173).
 Бібліотека-читальня — бібліотека, в приміщенні якої є зал або кімната, де можна одержувати й читати книжки, журнали, газети і т. ін.; Публічна бібліотека див. публічний.

2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 503); Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку — за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28).
 Бібліотека-пересувка — комплект книг, спеціальний фонд стаціонарних бібліотек для обслуговування населення за місцем роботи або проживання. Ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 87).

3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154); — Це наша державна бібліотека, — сказав він.. — Її будував архітектор академік Бекетов (Іван Багмут, Опов., 1959, 75); Другий будинок за рогом — була Громадська бібліотека (Андрій Головко, II, 1957, 538).

4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 173.

Коментарі (0)