в означеннях
Тлумачення, значення слова «бідак»:

БІДА́К, а, чол., розм.

1. Убога людина; бідняк. Бідаку не первина, що ні з чим до млина (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 38); Була на всю губу господинею, що й бідакові у неї єсть заробіток (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 308); За синім морем — поле тихе, На ньому чорні бідаки (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 39).

2. Бідна, нещасна людина; бідняга, бідолаха. Віз застряг у болоті, дощ промочив бідака до нитки (Іван Франко, VI, 1951, 166).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 176.

Коментарі (0)