БІДНЕ́НЬКО. Присл. до бідненький. У хату вступила бідненько зодягнена дівчина (Панас Мирний, II, 1954, 265).
БІДНЕ́НЬКО. Присл. до бідненький. У хату вступила бідненько зодягнена дівчина (Панас Мирний, II, 1954, 265).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177.