в означеннях
Тлумачення, значення слова «бідняга»:

БІДНЯ́ГА, рідко БІДНЯКА, и, чол. і жін. Нещасна людина; бідолаха. Пропав навік сей Маг бідняга, Порхне душа на другий бік (Іван Котляревський, I, 1952, 260); Та от великий піст настав, — Гордій щось сохнути начав. Бідняка він! За неділь кілька Зісох, зів'яв, як тая квітка! (Степан Руданський, Тв., 1956, 81).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 178.

Коментарі (0)