в означеннях
Тлумачення, значення слова «біднота»:

БІДНОТА 1, ноти, жін., збірн. Бідні, убогі, незаможні люди. З усіх сторін біднота безробітная Пливе, гуде, розмахує руками (Іван Франко, XIII, 1954, 310); На полі одразу зчинився галас, Варчукова братія доводила своє, біднота своє (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 137);
//  Клас експлуатованих селян-бідняків за капіталізму. Вороги металися в паніці,.. вили, проклинали і вмирали від рук повсталої бідноти (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 177.

Коментарі (0)

БІДНОТА 2, и, жін. Те саме, що бідність 1. Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні! (Панас Мирний, II, 1954, 45); Вдома, у бідноті, у великій сім'ї, де не було місця зайвому ротові, жилось [Раїсі] невесело (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 178.

Коментарі (0)