в означеннях
Тлумачення, значення слова «бігати»:

БІГАТИ, аю, аєш, недок.

1. Швидко пересуватися на ногах у різних напрямках. [Печариця:] Давайте, Ганно Василівно, наввипередки бігати! [Галя (здвигнувши плечима):] Бігайте самі; а я — не вмію (Панас Мирний, V, 1955, 145); Маленьке хлоп'я по цілих днях бігало по полю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26); Посмітюхи бігали по дорогах, вигріваючись на сонці (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Праця відбувалася надзвичайним темпом, і люди, здавалося, не ходили, а бігали (Юрій Смолич, I, 1958, Бігма 75);
//  перен. Поспішно ходити, маючи яку-небудь роботу, який-небудь клопіт; метушитися. Старий батько.. На весілля просить. Знай, бігає, а самого Ледве ноги носять (Тарас Шевченко, I, 1951, 317); — Що мені чинити, що робити?.. — бігає по хаті збурений Макар Іванович (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 168);
//  Мати звичку пересуватися бігом. А пан лікар.. тільки підскакує. Добре бігав (Марко Вовчок, I, 1955, 176);
//  до кого-чого, куди, перен. Часто відвідувати кого-, що-небудь, бувати у кого-небудь, десь. Бігає до дідуся Оленка було. Дідусь.. гостинчика дасть їй якого, яблучко, абощо (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 95); Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 231);
//  за ким. Невідступно, скрізь ходити за ким-небудь. Він бачив, що дурненький Власов у тю рився в його сестру, що хвостиком бігав би усюди за нею (Панас Мирний, IV, 1955, 144);
//  до кого, розм. Залицяючись, ходити до кого-небудь. — До других бігав? Кращих шукав? — .. допитувалася вона його (Панас Мирний, III, 1954, 286).

2. перен. Швидко рухатися (про засоби пересування). Бігають вулицями автобуси, бігають легкові й вантажні авто, трамваї (Остап Вишня, I, 1956, 327).

3. розм. Швидко міняти напрям руху, перебігати з одного предмета на інший. — Як вдарю по струнах, то було вже не дуже й націлююсь, — самі руки бігають, наче хто другий водить ними (Нечуй-Левицький, I, 1956, 67); Маленькі, запалі оченята неспокійно бігали в ямках, немов злякалися чогось (Іван Франко, II, 1950, 7); Очі Лібанова починають здивовано бігати, коли на порозі кімнати з'являється Оленка (Вадим Собко, Любов, 1935, 67).
Мурашки (мурахи, комашки і т. ін.) бігають (бігали) по тілу (спині і т. ін.) — про почуття великого страху, переляку. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15).

4. від кого — чого, рідко. Тікати, утікати від кого-, чого-небудь, уникати зустрічі з кимсь або чимсь; цуратися кого-, чого-небудь. [Маруся:] Вони [апостоли] були духом ченці. [Василь:] Як? Цуралися миру, бігали від людей? (Панас Мирний, V, 1955, 105).

5. спорт. Змагатися, тренуватися в бігу (в 2 знач.). — Ви чим займалися? — звернувся він [тренер] до Ярини. — Бігала. — На які дистанції? — Сто метрів (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 87).

6. розм. Бути в періоді злучки (про тварин).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 174.

Коментарі (0)