в означеннях
Тлумачення, значення слова «бігцем»:

БІГЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що бігом. А він бігцем, бігцем з кіньми (Словник Грінченка); Парубки бігцем, не задержуючися, побігли містом (Іван Франко, V, 1951, 74); Людина майже бігцем прямувала до дверей (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 189);
//  Швидко. Скосим луг бігцем (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 72); Обійшов [Дмитро] машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили, і підійшов до Химочки (Григорій Епік, Тв., 1958, 326).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 176.

Коментарі (0)