в означеннях
Тлумачення, значення слова «бігун»:

БІГУН 1, а, чол.

1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. — Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Леся Українка, IV, 1954, 272); — Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори.. можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237).

2. спорт. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).

3. розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 175.

Коментарі (0)

БІГУН 2, а, чол., заст.

1. Полюс. Найхолодніше [на землі] коло бігунів (Словник Грінченка);  * У порівняннях. В останні часи вона почувала себе такою втомленою.., байдужою до всього, немов вона і світ були два бігуни, які ніколи не стрінуться (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275).

2. перен. Те, що цілком протилежне чомусь іншому. Я оце, опинившись між двома критичними бігунами, думаю взяти якраз посередині, то, може, тоді якраз по правді буде (Леся Українка, V, 1956, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 175.

Коментарі (0)

БІГУН 3 див. бігуни.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 175.

Коментарі (0)