БІК, боку, чол.
1. Права або ліва частина тулуба від
плеча до стегна. Тріщали кості, ребра, боки, Летіли
зуби, пухли щоки (Іван Котляревський, I, 1952, 236); Потомились
вівчарки. Лягають і носять боками (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
322); Він, видобувшись на ґанок, став до людей так, щоб
усім було видно бомби, що теліпаються в нього при боці
(Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 308).
♦ Братися (взятися) в (під) боки — обпиратися
зігнутими в ліктях руками на стегна. І знову ліри заревли, І знов
дівчата мов сороки, А парубки, узявшись в боки,
Навприсідки пішли (Тарас Шевченко, II, 1953, 77); Вилазити (вилізти)
боком див. вилазити; Під боком — дуже близько, поруч.
Ставок недалечко, під боком у комуни (Олесь Донченко, I, 1956,
50); Полатати (нам'яти) боки кому — побити
кого-небудь. — То й не сіймо! — гукнула громада. — А хто
почне орать, то ми полатаємо киями боки (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 260); Руки в боки — взявшись у боки. «В мене
жінка не така, — коцюбою б'ється...» Руки — в боки,
гопака, аж земля сміється... (Володимир Сосюра, I, 1957, 368); То сим,
то тим боком — сяк-так, якось, абияк. То сим, то тим
боком зиму перебудемо (Панас Мирний, IV, 1955, 248).
2. Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета. І опинився Горщик золотий Між череп'яними Горшками, Щербатий і кривий, З розбитими боками (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 128); Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Панас Мирний, II, 1954, 204); Він [човен] летів серед бризків і піни, скрегочучи, б'ючись боками об скелі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); * Образно. Життя вперше поверталося до неї своїм суворим боком (Панас Мирний, III, 1954, 78).
3. Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, збоку чого-небудь. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками, Що пливуть козаки.. Та на сей бік за нами (Тарас Шевченко, I, 1951, 199); За станцією починався яр, по другий бік колії лежав степ (Петро Панч, Синів.., 1959, 4).
4. Напрямок або місцевість, що лежить у цьому
напрямку. Кругом, корчми слалося на всі боки рівне поле
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Недалеко була невеличка площа,
відки розходилися вулиці на п'ять боків (Іван Франко, VII, 1951,
241); Нестір.., розходившись, погрожував у бік панської
економії (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 12).
♦ На всі боки, у сполуч. із сл. лаяти, славити,
хвалити і т. ін. — дуже. Пістряка лаяв-лаяв
[сотник] на всі боки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 221); Славили
мене на всі боки (Панас Мирний, IV, 1955, 333); На всі чотири
боки — уживається, коли проганяють або відпускають
кого-небудь; куди хоч.
5. перен. Одна із сторін явища, поняття. — Треба викривати підлоту буржуазних націоналістів, яку вони прикривають своїм брехливим базіканням. Але це один бік справи. Разом з тим треба привести до бойової готовності Червону Гвардію (Андрій Головко, II, 1957, 465).
6. перен. Погляд, точка зору, розуміння. Це для мене має значення з матеріального боку, бо... потрібні гроші (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 437).
7. перен. Певний напрям, спрямування. Перебудування навчальної програми в бік більшої виробничої спеціалізації.
8. Лінія спорідненості. Були, правда, дядьки та тітки з матернього боку (Панас Мирний, IV, 1955, 293); Потомствені мартенівці! Діди їхні з батькового і материного боку ще в Кам'янському стояли біля пічок (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 97).
9. мат. Кожна з площин геометричної фігури.
♦ Бути на боці кого, чиєму; Стати (перейти і т. ін.)
на бік кого, чий — бути, стати прибічником кого-небудь;
поділяти думки, обстоювати інтереси, підтримувати
когось. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці
був мулла Асан (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 394); В минулому він
учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння
престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік
революційних повсталих мас (Олесь Гончар, II, 1959, 168);
З боку кого, чого, чийого: а) кого, чий. Се ж не був
каприз з мого боку (Леся Українка, III, 1952, 702); б) від кого, від
чого. Треба поставити справу так, щоб кожний
пропагандист відчував постійний контроль і допомогу з боку
партійних організацій (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 1);
З одного боку…, з другого боку…: а) уживається у знач.
спол. хоч…, але… при зіставленні. Якось так біжить
мені час. З одного боку це добре, бо я таки скучаю за
домом, а з другого й не дуже, бо робота йде мляво
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 422); б) при переліку уживається у знач.
і…, і…; по-перше…, по-друге… Приходилось
з одного боку держатися біблейського оповідання, а з
другого — народних легенд (Панас Мирний, V, 1955, 405);
На чиєму боці влада (сила, право і т. ін.) — хто-небудь
має владу, силу, право і т. ін. Сила, і батьківська влада,
і житейський досвід — все на його боці (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 165).