БІЛЕ́НЬКО. Присл. до біленький. Ой устану раненько Та й умиюсь біленько (Народна лірика, 1956, 325).
БІЛЕ́НЬКО. Присл. до біленький. Ой устану раненько Та й умиюсь біленько (Народна лірика, 1956, 325).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 180.