в означеннях
Тлумачення, значення слова «білений»:

БІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до білити. Дивлюся я, хатка невеличка, стіни не обмазані й не білені (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Був ти в сорочці тоді полотняній, Біленій сонцем і потом твоїм (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 96); Підперли ганочок старий Дбайливо білені колони (Максим Рильський, I, 1956, 366);
//  у знач. прикм. Понад 5 тисяч біленої целюлози цюрупинські целюлозники повинні дати вже в цьому.. році (Радянська Україна, 24.V 1962, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 180.

Коментарі (0)