в означеннях
Тлумачення, значення слова «білет»:

БІЛЕ́Т, а, чол., розм.

1. Те саме, що квиток. [Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії — я ще поїду (Іван Кочерга, I, 1956, 607); Лотерейний білет.

2. Документ, який свідчить про відношення людини до тих чи інших обов'язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Рибалки одягнули Вихора у військове, дали солдатського білета, що його забув якийсь вояка в шинелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 175).
 Білий білет — свідоцтво про звільнення від військової служби; Вовчий білет, заст. — документ з помітками поліції про неблагонадійність його власника. Опинився Шовкун серед великого города без шага грошей,.. без веселих товаришів.., з одною бідою — «вовчим білетом» в кишені (Панас Мирний, II, 1954, 262); — Злочинця? Коли викриє гімназіальна рада — його виженуть, можливо, не без вовчого білета (Яків Качура, II, 1958, 39); Жовтий білет, дорев. — особовий документ повій і злодіїв. Самі незаможники й протурять і циган, і ще декого... жовтий білет пропишемо (Іван Ле, Історія радості, 1947, 78).

3. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Був у нас усний іспит з української мови.. Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю (Олесь Донченко, V, 1957, 209).

4. заст. Паперовий грошовий знак. Купили вони її [кобилу] за білета [25 крб.], — хотіли ж продати.. хоч за 27 крб. (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 103).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 180.

Коментарі (0)