БІЛІ́ТИСЯ, іється, недок. Те саме, що біліти 2. Понад ставом білілися крізь туман хатки (Панас Мирний, III, 1954, 305); Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (Іван Франко, VII, 1951, 291).
БІЛІ́ТИСЯ, іється, недок. Те саме, що біліти 2. Понад ставом білілися крізь туман хатки (Панас Мирний, III, 1954, 305); Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (Іван Франко, VII, 1951, 291).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 182.