БІЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до білявий. А що то за дівка була! Білявенька, моторненька, швидка, прудка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); Матері ішли і діти, І білявеньке дівча Розсипало сині квіти (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 131).
БІЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до білявий. А що то за дівка була! Білявенька, моторненька, швидка, прудка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); Матері ішли і діти, І білявеньке дівча Розсипало сині квіти (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 131).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 185.