в означеннях
Тлумачення, значення слова «більше»:

БІ́ЛЬШЕ, рідше БІЛЬШ, присл.

1. Вищ. ст. до багато 2. А люди йшли на панщину, усе більш та більш їх збиралось (Марко Вовчок, I, 1955, 174); — Знов подумала: ..що буде — те й буде! Більше, кажуть, копи лиха не буде (Панас Мирний, I, 1954, 73).
Більш за все; Більш усього; Більше всього — найбільше. Тут [на ярмарку].. більш усього купчиться молодиць коло сковород, мисок та глечиків (Марко Вовчок, VI, 1956, 230); Більш-менш — приблизно, в якійсь мірі, якоюсь мірою. Весь час, як повернув з Криворівні, працюю щодня більш-менш правильно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 400); Більше (більш) нічого — та й усе, та й годі, і тільки. А довелось на чужині Тілько сльози лити! Більш нічого (Тарас Шевченко, II, 1953, 106); Більше (більш) того, що... — скоріше (швидше, ймовірніше), що... Після свят не знаю, чи будемо в Києві, більш того, що ні (Леся Українка, V, 1956, 136); Ні більш, ні менш [як...] — саме, якраз так; так само, як... [Жірондист:] Ідея — вічна. [Монтаньяр:] Як і ваше тіло, ні більш, ні менш (Леся Українка, II, 1951, 166).

2. Уживається в реченнях із запереченням не у знач. далі, надалі, потім, після цього, вже і т. ін. Лукина мала надію, що мати не буде більш говорити про тих багатирів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 331); Тут вже ніколи не ступить більше моя нога (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 267).

3. Переважно, здебільшого. В лимані ловилась риба більше дністрова (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Мені зима було теж так розстроїла здоров'я, що я вже й по світі не могла ходити, а все більш лежала (Леся Українка, V, 1956, 138).

4. тільки більш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл. З'являється Острожин.., рухи ще більш несамовиті (Леся Українка, II, 1951, 82); Скоро напишу тобі більш детально про своє життя і його умови (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 307).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 186.

Коментарі (0)