в означеннях
Тлумачення, значення слова «більшовик»:

БІЛЬШОВИ́К, а, чол. Послідовник більшовизму, член більшовицької партії (первісно — належний до очолюваної В. І. Леніним революційної більшості на II з'їзді Російської соціал-демократичної робітничої партії); комуніст. Прихильників Леніна, які дістали на II з'їзді [РСДРП] більшість голосів при виборах, стали називати більшовиками (Історія УРСР, I, 1953, 587); Голова комісії, старий більшовик, довго вдивлявся в риси знайомого лиця (Олесь Донченко, I, 1956, 481); Іде по шляху перемог батьківщина Під прапором більшовиків (Микола Бажан, I, 1946, 116).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 187.

Коментарі (0)