БІЛОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має білу шерсть або біле пір'я спереду, на грудях. Кружляла білогруда зграя [чайок] і танула у небесах (Максим Рильський, Поеми, 1957, 162); * Образно. — Ідуть вони [кораблі] обов'язково вперед, море тоді уявляєш калюжею, яка гордиться з того, що по ній плаває білогрудий корабель (Юрій Яновський, II, 1958, 40).