в означеннях
Тлумачення, значення слова «білолиций»:

БІЛОЛИ́ЦИЙ, я, є. Який має біле обличчя. Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 47); Серед села вдова жила У новій хатині, Білолиця, кароока І станом висока (Тарас Шевченко, I, 1951, 164); Чорноока, білолиця й молода, чом не чути, як дзвенить твоя хода? (Сава Голованівський, З листів.., 1940, 103);  * Образно. І всміхнулась білолиця Галичина своїй новій світлій долі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 150);
//  Уживається як постійний епітет місяця. Білолиций місяць тихо плив високим небом (Борис Грінченко, Без хліба, 1956, 78);
//  у знач. ім. білолиций, цього, чол. Місяць. Зорі сяють; серед неба Горить білолиций (Тарас Шевченко, I, 1951, 92).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 184.

Коментарі (0)