БІЛОШКІ́РИЙ, а, е. Який має білу (не кольорову) шкіру. І чорношкірі, і білошкірі, і французи, і греки — всі на них [карателів] (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 312).
БІЛОШКІ́РИЙ, а, е. Який має білу (не кольорову) шкіру. І чорношкірі, і білошкірі, і французи, і греки — всі на них [карателів] (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 312).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 185.