в означеннях
Тлумачення, значення слова «білувати»:

БІЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. рідко. Білити крейдою, вапном і т. ін. Ми ще хати не білували (Словник Грінченка); Одного разу Юрко прийшов із школи.. Мати комин білувала (Андрій Головко, Мати, 1940, 34).

2. спец. Обдирати шкуру із забитих тварин. Той овець ріже, той білує, той жир обдира (Панас Мирний, I, 1954, 48); — Бачите он той дуб? — показав дід рукою. — Там вони й білували її [тварину], щоб не нести отак [необідрану] (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 130);
//  рідко. Обчищати від шкірки, знімати оболонку. — Ти, Петре, не білуй так, бо з картоплі одні злизки залишаються (Яків Качура, I, 1958, 380).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 185.

Коментарі (0)