БІЖКО́М, присл., розм., рідко. Те саме, що бігом. В той луг та у лужечок ти біжком і я біжком (Павло Тичина, II, 1957, 44).
БІЖКО́М, присл., розм., рідко. Те саме, що бігом. В той луг та у лужечок ти біжком і я біжком (Павло Тичина, II, 1957, 44).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 179.