БЮРОКРАТИ́ЗМ, у, чол.
1. Канцелярщина, зневага до суті справи заради додержання формальностей. Бюрократизм, тяганина, нечуйне ставлення до людини — чужі суті, природі нашого соціалістичного ладу (Радянська Україна, 10.VI 1959, 1).
2. У капіталістичних країнах — система управління, що характеризується відірваністю від народу і спирається на касту урядовців.