в означеннях
Тлумачення, значення слова «благання»:

БЛАГА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням благати. Оксана простерла в тузі, в благанні руки (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 174);  * Образно. Струни бриніли благанням тиші й спокою (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 28);
//  Прохання. Марічку несла ріка, а люди чули крики й благання і не могли врятувати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Не раз з благанням на вустах Румун дививсь на Схід (Олександр Підсуха, Героїка, 1951, 121); Був се тон також тихий.. — повний несказанного болю і розпуки, невимовного благання (Іван Франко, III, 1950, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 191.

Коментарі (0)