в означеннях
Тлумачення, значення слова «благодушний»:

БЛАГОДУ́ШНИЙ, а, е. Лагідний, ласкавий, прихильний до людей; добродушний. Велика й благодушна фігура о. Василя, безперестанне бурчання старої матушки.. навівали на душу спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 320);
//  Який виражає лагідність, ласкавість. Сагайдачний рвучко обертається, зусиллям волі зганяє з обличчя турботу і рушає назустріч Замойському з привітною і благодушною всмішкою (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 418).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 193.

Коментарі (0)