в означеннях
Тлумачення, значення слова «благополуччя»:

БЛАГОПОЛУ́ЧЧЯ, я, сер. Життя в достатку й спокої; добробут, щастя. Аркадій.. усвідомив, що авторитет церкви, а за ним і благополуччя священиків і їх родин — це по суті функція ставлення до цих справ мирян (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 36); Літопис, починаючи з найдавніших часів, пройнятий високою ідеєю служіння рідній землі, піклуванням про її благополуччя, ревним ставленням до її честі і гідності (Історія української літератури, I, 1954, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 193.

Коментарі (1)