в означеннях
Тлумачення, значення слова «благородіє»:

БЛАГОРО́ДІЄ, я, сер., перев. із займ. ваше, його, їхнє. У дореволюційній Росії — титулування невисоких за чином військових і урядових службовців, а також форма звертання до них. — Ваше благородіє! Не знаю, як вас ще вище возвеличати? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 451); — Було колись: — його благородіє, поручик Лука Іванович, дідич подільський, а тепер... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 138);
//  розм. Взагалі про пана, начальника. — Коли к тобі ні заверну у хату — Ти з благородієм сидиш запанібрата (Євген Гребінка, I, 1957, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 193.

Коментарі (0)