в означеннях
Тлумачення, значення слова «благословенний»:

БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е.

1. заст. Дієпр. пас. мин. ч. до благословити 1. Чудовий, богом благословенний і богом забутий край! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 463);  * Образно. Рушають визволителі в колоні, Благословенні громом канонад (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 52).

2. прикм., заст. Багатий, щедрий, життєдайний. — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125); — Землиця благословенна, навіть найбідніший може жити (Іван Франко, III, 1950, 201); Просив [голова колгоспу] до себе в гості в благословенний, чудесний край (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 385).

3. прикм., заст. Щасливий, радісний. Мир став на порозі! ..Невже справді настане день, світлий і чистий, без пожарів, без канонад, без крові та вбивств? О, як хотілося кожному дожити до того благословенного дня (Олесь Гончар, III, 1959, 388); — Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцям відкриває шлях у безсмертя (Ярослав Галан, Перед лицем фактів, 1949, 194).

4. прикм., уроч. Гідний слави; прославлений, славний. [Чоловік:] Благословенне слово, що гартує! (Леся Українка, II, 1951, 151); Як світоч правди світової, Благословенна ти [Комуністична партія] в віках! (Максим Рильський, Сад.., 1955, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 194.

Коментарі (0)