БЛАГОВІ́РНА, ної, жін., жарт. Дружина, жінка. — Уже... защебетала, — милуючись дружиною, ..добродушно промовив Горбатюк. Потім звернувся до Турбая. — Оце ж і є моя благовірна (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 88).
БЛАГОВІ́РНА, ної, жін., жарт. Дружина, жінка. — Уже... защебетала, — милуючись дружиною, ..добродушно промовив Горбатюк. Потім звернувся до Турбая. — Оце ж і є моя благовірна (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 88).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 191.